Інструкція з охорони праці № 122 при тепловому різанні металу

Дата: 05.09.2022 09:11

Кількість переглядів: 487

ІНСТРУКЦІЯ з охорони праці № 122

При тепловому різанні металу

1. Загальні положення
   • даної інструкції поширюється майстрів виробничого навчання та здобувачів освіти під час практичного навчання  по темі теплового різання металу з використанням горючих газів, а також на виконавців цих робіт на території училища.
   • постійного виконання газорізальних  робіт є майстерня виробничого навчання , які визначені  в установленому порядку як  місця постійного проведення вогневих робіт.  Здобувачі освіти знаходяться на робочому місці протягом заняття у майстерні і виконують роботи на  обладнанні з дозволу та під наглядом майстра виробничого навчання. При виконанні тимчасових чи одноразових газорізальних робіт поза межами місць їх постійного проведення проводиться комплекс заходів та оформляється наряд-допуск згідно діючого в училищі Положення про порядок виконання робіт з підвищеною небезпекою.
   • роботи відносяться до робіт з підвищеною небезпекою для виконання яких необхідне щорічне спеціальне навчання з перевіркою знань з охорони праці (в т.ч. з правил пожежної безпеки), проходження періодичних медичних оглядів у встановлені терміни. Повторні інструктажі з охорони праці, пожежної безпеки для майстрів в/н та виконавців електрозварювальних робіт проводяться не рідше 1 разу на 3 місяці.  Допускається проведення обох видів інструктажів одночасно. Здобувачі освіти отримують первинний інструктаж з охорони праці перед початком практичних навчань у майстерні в/н та перед початком виконання кожного навчального завдання з реєстрацією у журналі інструктажів та журналі обліку навчально-виробничих занять.
   • виконання самостійних робіт з підвищеною небезпекою допускаються особи не молодші за 18 років, які мають відповідну професійну підготовку, пройшли попередній (періодичний) медогляди і за станом здоров`я можуть виконувати даний вид робіт, а також з якими проведено  спеціальне навчання з охорони праці (у т.ч. пожежної безпеки) з перевіркою знань, вступний та первинний інструктажі на робочому місці та відповідна процедура стажування і допуску до самостійної роботи наказом директора училища.
   • робіт зобов`язаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, пожежної безпеки та вимог  інструкцій з охорони праці. Не дотримання цих правил і вимог розцінюється як порушення трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно чинного законодавства.          
   • час виконання електрозварювальних (вогневих) робіт на організм людини можуть впливати наступні шкідливі та небезпечні фактори:

• загазованість повітря у робочій зоні;
• високий рівень світлового та теплового випромінювання;
• підвищена температура деталей, заготовок, конструкцій;
• виконання робіт у незручній позі під впливом несприятливих кліматичних умов пори року;
• робота з вибухонебезпечними, горючими газами;
• небезпека отримання теплових опіків або механічних ушкоджень від елементів оброблюваного матеріалу.   
  • (учень) забезпечується засобами індивідуального захисту (костюм зварника,   темні захисні окуляри, рукавиці, тощо), за узгодженням з адміністрацією, за рахунок ліцею, доходів госпрозрахункової дільниці чи за власний кошт.
  • (учень) повинен дотримуватись загальних правил гігієни та виробничої санітарії, використовувати під час робіт спецодяг та засоби індивідуального захисту. Зберігати продукти та приймати їжу на робочому місці забороняється. Робочий одяг необхідно утримувати окремо від повсякденного у відведених для цього місцях. Всі види паління на робочому місці та на території ліцею під час навчально-виробничого процесу заборонені.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.    Одягнути спеціальний одяг, рукавиці, підготувати до використання захисні окуляри.

2.2.    Перевірити засоби індивідуального захисту, визначити придатність їх для використання. Рукавиці не повинні мати жирних чи інших горючих забруднень. Захисні окуляри повинні бути   закріплені таким чином, щоб унеможливити їхнє спадання чи зміщення з обличчя під час виконання роботи.

• 3.     Підготувати робоче місце: прибрати зайві предмети з-під ніг, очистити проходи та підходи до засобів пожежогасіння, технологічного обладнання. Місця розливу горючих рідин прибрати, засипати сухим піском.
  4.     Перевірити наявність та придатність до використання засобів пожежогасіння (пісок, вода, вогнегасник). Забезпечити робоче місце посудом з водою для охолодження наконечника газового різака та оброблюваного матеріалу.
  5.     Перевірити технологічне обладнання для різки металу:
• надійність і щільність приєднання газових шлангів до штуцерів різака та редукторів;
• справність газового різака, редукторів, з’єднувальних шлангів;
• правильність підведення та підключення кисню та горючого газу до різака.
  6.     При живленні горючим газом і киснем від балонів пости встановлюються у вертикальному положенні у спеціальних стойках з кріпленням їх хомутами або цепами. Встановлення стояків з балонами на межі проходів недопустиме. Балони повинні знаходитись на відстані не менше 1м від водяних приладів опалення та не менше 5м від інших сильних джерел нагрівання.
  7.     Забороняється знімати ковпак балона ударами молотка чи зубила. Для цього використовується спеціальний ключ чи пристосування.  
  8.     Перед приєднанням редуктора до кисневого балону:

• перевірити вхідний штуцер, накидну гайку редуктора на справність різьби, відсутність слідів мастила. жирів, наявності і придатності ущільнюючої прокладки та фільтра на вхідному штуцері балону;
• провести продування штуцера балона плавним короткочасним відкриттям вентиля на 1/4-1/2  оберти. Особа, яка відкриває вентиль повинна знаходитись поза струменем газу, закриття вентиля проводиться вручну без застосування ключа.
  9.     Приєднувати кисневий редуктор до балону необхідно спеціальним ключем, який постійно знаходиться у газорізальника.
  10. Кріплення редуктора до балону з горючим газом та відкриття вентиля  балону виконувати спеціальним торцевим ключем, який під час роботи повинен знаходитись на шпинделі вентиля балону.
  11. Підтягування сальникової гайки на балоні з горючим газом виконувати тільки при закритому вентилі балону.
  12. При виявленні несправностей обладнання, засобів індивідуального, протипожежного  захисту чи невідповідності умов виконання робіт встановленим нормам негайно повідомити про це керівника робіт (майстра в/н).При наявності загрози для здоров’я чи життя або можливого розвитку аварійної ситуації чи пожежі до виконання робіт не приступати.

3. Вимоги безпеки під час роботи
   1. Увімкнути вентиляційну установку або забезпечити провітрювання робочого місця. При виконанні робіт у колодязях, посудинах та в умовах обмеженого простору переконатися у відсутності на робочому місці накопичення шкідливих газів чи їх вибухонебезпечних сумішей, легкозаймистого пилу, тощо.
   2. При запалюванні газового різака спочатку відкривається на 1/4-1/2 оберти вентиль кисневого балону, а потів вентиль горючого газу. Після короткочасної продувки запалити горючу суміш сірником чи спеціальною запальничкою. Забороняється запалювати суміш від гарячого металу чи інших джерел. Запалювання різака при виконанні робіт у закритих посудинах проводиться ззовні.
   3. Під час роботи забороняється:

• тримати шланги під пахвами, на плечах, затискувати їх ногами;
• пересуватися з запаленим різаком за межі робочого місця;
• допускати контакт балонів і шлангів з струмоведучими проводами, кабелями;
• допускати сплющення, скручування та інші деформації шлангів; попадання на них іскор, полум’я, важких предметів, піддавати шланги дії високих температур;
• використовувати пошкоджені та промаслені шланги.

3.4.    Не виконувати роботу при забрудненні вихідних каналів для запобігання зриву полум’я та зворотніх ударів. Очищення проводити за допомогою латунної голки відповідного розміру. У випадку замерзання редуктора кисневого балону відігрівання проводити тільки чистою гарячою водою. При перегріві різака роботу припинити, полум’я погасити і охолодити різак у посудині з водою.

3.5.    При виникненні зворотнього удару полум’я негайно закрити вентилі на різаку та балонах, а потім охолодити різак у воді. При загорянні редуктора, вентиля або горючого газу у балоні негайно перекрити вентиль балону, при необхідності застосувати засоби пожежогасіння.

3.6.    При виявленні витоку горючого газу з балону. шлангів, з’єднань роботи з відкритим вогнем негайно припинити. Після встановлення і ліквідації причини несправності продовжувати вогневі роботи тільки після провітрювання приміщення.

3.7.    Довжина шлангів газоподачі не повинна перевищувати 20м. Застосування дефектних шлангів, а також ремонт їх за допомогою ізоляційної стрічки чи інших подібних матеріалів забороняється. Пошкоджені місця вирізаються, а окремі куски з’єднуються двохсторонніми шланговими ніпелями. Не робити з’єднання за допомогою гладких трубок. Мінімальна довжина кусків повинна бути не менше 3м, а кількість стиків на шлангах повинно бути не більше 2. Не допускається використання кисневих шлангів для горючого газу і навпаки.

3.8.    Перестановку переносних газорізальних установок до іншого місця виконувати при закритих вентилях.

3.9.    При виконанні робіт на висоті або у закритих посудинах необхідно дотримуватись вимог окремих інструкцій з охорони праці з цих питань.

3.10. При виконанні  газорізальних робіт в умовах обмеженого простору, коли відсутня можливість візуального спостереження за балонами необхідна присутність спостерігача з числа підготовлених або попередньо проінструктованих осіб.

3.11. Теплове різання посудин у яких зберігались нафтопродукти чи інші горючі рідини проводити тільки після промивки їх 5-10% розчином каустичної соди, потім гарячою водою і пропарюванням.

3.12. Виконання робіт в умовах високих температур (40-50⁰ С) в умовах обмеженого простору не повинно тривати більше 20 хвилин з перервою не менше 20 хвилин перебування поза об’єктом за один цикл. Для запобігання впливу високої зовнішньої температури газорізальник повинен бути одягнутий у теплий одяг.

3.13. При виявленні  неполадок у роботі обладнання, порушень технологічного процесу несправностей пристроїв, інструменту, засобів індивідуального захисту необхідно негайно повідомити керівника робіт (майстра в/н), а при погіршенні самопочуття чи раптовому захворюванні звернутися за допомогою до медичного закладу. Роботу поновлювати після ліквідації недоліків чи неполадок з дозволу керівника робіт (майстра в/н).

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. 1.     Перед гасінням різака спочатку перекрити вентиль горючого газу, а потім вентиль кисню.
   2. Закрити вентилі на балонах, випустити газ і кисень з шлангів, звільнити пружини редукторів. Шланги згорнути в бухту від’єднавши їх від балонів.
   3. Встановити захисні ковпаки на балони,  помістити їх до різних відділень у шафі  зберігання поза межами приміщення.
   4. Вимкнути вентиляційну установку.
   5. Охолодити водою гарячі металеві вироби та відходи. Прибрати робоче місце, допоміжний інструмент та пристосування.
   6. Зняти робочий одяг та помістити його до відведеного місця постійного зберігання.
   7. Вимити руки  та обличчя з милом.
   8. Про всі недоліки, виявлені у процесі роботи повідомити керівника робіт (майстра в/н).

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.    Аварійна ситуація може виникнути при пожежі, несправності електромережі, виходу з ладу обладнання та як наслідок порушень правил експлуатації, вимог  з охорони праці або як наслідок стихійного лиха або техногенних катастроф.

5.2.  При виникненні аварійної ситуації необхідно вжити всіх доступних заходів з виведення людей з небезпечної зони, проінформувати керівництво ліцею, викликати необхідні служби допомоги (тел. 01, 03, 04), огородити небезпечне місце чи виставити чергових до приїзду аварійно-рятувальних служб, надати долікарську допомогу потерпілим.

5.3.    До ліквідації наслідків аварії чи можливого розвитку її масштабів приступати в межах своєї компетенції та рівня підготовки без ризику для життя і здоров’я.

5.4.   При виникненні пожежі у майстерні необхідно негайно повідомити майстра в/ н та інших присутніх. При незначному загоранні застосувати наявні засоби пожежогасіння (вогнегасники, пісок, вода для твердих горючих матеріалів). У інших випадках   необхідно викликати пожежну службу по телефону 01 та повідомивши усіх присутніх у майстерні людей, покинути приміщення орієнтуючись по стандартних покажчиках основного та аварійного виходу.

5.5.    При ураженні електричним струмом необхідно відключити електроустановку чи все приміщення майстерні. Якщо ураження відбувається без прямого контакту із струмоведучими чи струмопровідними елементами – кроковою напругою від струмопровідної підлоги – то необхідно звести ноги разом і рухаючись дуже короткими напівкроками  покинути приміщення або не торкаючись струмопровідних (метал, електропроводка, бетон та мокрі речі) елементів стати на струмонепровідну поверхню.

               Якщо потерпілий має контакт з оголеним електричним проводом або з       електроустановкою, яка ймовірно перебуває під напругою, то його необхідно звільнити від напруги. Оголений провід можна відкинути на струмонепровідну поверхню за допомогою сухої деревини, інструменту з ізольованою рукояткою, виробом із пластмаси чи скла. Потерпілого можна відтягнути від обладнання , яке ймовірно перебуває під напругою, за одяг або використати підручний матеріал чи знаряддя( багор, лопата, дерев`яний сухий брус, діелектричні рукавиці).        

              Якщо потерпілий має ритмічний пульс, самостійне дихання, перебуває при свідомості, то необхідно вивести його на свіже повітря, покласти на спину, розстебнути верхні ґудзики одягу, дати спокій до прибуття медичної допомоги. В іншому випадку до прибуття медичної допомоги необхідно робити штучне дихання та непрямий масаж серця.

              При незначних опіках уражене місце обробляють розчином борної кислоти або аерозольною речовиною для опіків, а потім покривають стерильним бинтом і звертаються за допомогою до медичного закладу.

              При значних опіках, потерпілого звільняють від одягу, обгортають  чистим простирадлом та кладуть на неушкоджені частини тіла. До  прибуття медичної допомоги бажано підтримати життєві сили потерпілого чаєм або кавою.

 5.6.  Надаючи допомогу при вивихах та переломах, слід вибрати таке положення потерпілого, при якому лишається нерухомою пошкоджена частина тіла. Для цього її прибинтовують до медичної шини або іншого підручного матеріалу (дошка, картон, фанера та ін.) у тому положенні, яке виникло після травми. Не потрібно робити спроби поставити пошкоджену частину тіла на місце. При відкритих переломах та черепно-мозкових травмах не потрібно робити спроб вправляти виступаючі фрагменти. Кругом рани  поверхню неушкодженої шкіри обробляють йодом або іншим знезаражувальним розчином, а на рани та ушкоджену поверхню шкіри накладають стерильну пов`язку.

          5.7. Кровотечу зупиняють за допомогою бинтування. При сильній кровотечі необхідно    стиснути кровоносні судини вище місця ушкодження за допомогою медичного джгута, тугого бинтування або іншого підручного матеріалу (пояс, ремінь та ін.).Слід пам`ятати, що таку пов`язку можна застосовувати не більше 2 годин.

« повернутися