A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Державний навчальний заклад "Канівське вище професійне училище"

Інструкція з безпеки життєдіяльності № 54 при проведенні туристичних походів

Дата: 05.09.2022 15:14
Кількість переглядів: 44

 

 

 

 

 

Інструкція

 з безпеки життєдіяльності  № 54

 

при проведенні туристичних походів

І. Загальні положення

  1. Дія інструкції розповсюджується на здобувачів освіти, викладачів, майстрів в/н училища, які беруть участь у туристичних походах.
  2. Для проведення туристичного походу обов'язково повинен бути визначений
    керівник групи (з розрахунку 1 дорослий на 10 дітей), який відповідає,
    згідно з наказом, за збереження та здоров'я здобувачів освіти.
  3. Визначено маршрут туристичного походу.
  4. Проведення туристичних походів виконується тільки у світлу пору доби і за сприятливих природних умов.
  5. Перед проведенням туристичного походу її керівник ретельно обстежує ту ділянку лісу, озера, річки, куди будуть вирушати  діти, вибирає місце, де немає небезпеки нападу хижаків, отруйних тварин (змій), де немає трясовин.
  6. Якщо для перевезення здобувачів освіти до місця туристичного походу використовується громадський транспорт, посадку здійснюють групами під керівництвом дорослого. При цьому в транспортні засоби входять спочатку діти, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядку здійснюється й висадка з транспортного засобу.
  7. Перед тим, як організовувати екскурсію, треба ознайомити здобувачів освіти з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами, такими, як дурман, блекота, вовче лико, бліда поганка тощо, і категорично заборонити пробувати на смак будь-яку рослину..
    Необхідно ознайомити учасників туристичного походу з місцевими отруйними
    тваринами (зміями, павукоподібними, членистоногими), переносниками (наприклад, гризунами) або передавачами (кліщами, комахами) інфекційних захворювань.
  8. Щоб не сталось отруєння, потрібно: не їсти і навіть не пробувати дикорослі ягоди, плоди, кореневища,бульби, якщо немає впевненості, що вони їстівні.
  9. Не залишати дітей без нагляду.
  10. Дітям і дорослим не слід довго перебувати біля рослин, що виділяють леткі отруйні речовини (багно болотяне, дурман, ясенець та інші).
  11. .На екскурсію діти повинні виходити в міцному взутті і спортивних костюмах, щоб захистити ноги від механічних пошкоджень сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, осколками скла, а також від укусів отруйних тварин (наприклад, змій). Категорично забороняється  під час туристичного походу знімати взуття і ходити босоніж.
  12. Одяг має бути зручним, легким і просторим без тугих ременів і шнурівок. Якщо передбачається ночівля, потрібні теплі речі. На випадок дощу треба мати плащ. Навесні і восени доцільно одягати легку куртку з капюшоном, взимку - утеплену куртку. Взимку важливо не одягатись надто тепло, бо важкий одяг заважає рухатись, а в такому разі людина швидше мерзне. Штани та білизну краще одягати: влітку - бавовняні та лляні (вони інтенсивніше вбирають вологу, яку випаровує тіло), а взимку -вовняні. Варто уникати штанів з манжетами на холошах - за манжети потрапляють гіллячки, листя, пісок тощо. Мокрий одяг при першій же можливості треба ретельно просушити.
  13. Взуття повинно бути міцне, але вже розношене, краще шкіряне. Для мокрої погоди потрібні гумові чоботи (якщо в них потрапить вода, їх витирають зсередини тканиною або сухим сіном ). У теплу пору року можна ходити у туристських черевиках, кросівках, кедах. Для багатоденних мандрівок придатні черевики, для одноденних - кросівки, кеди. В останні вкладають устілки, а поверх звичайних шкарпеток натягають вовняні. Так само роблять взимку, коли взувають черевики або чоботи. На вовняні шкарпетки можна натягти ще одні, з синтетичного матеріалу, щоб вовна не протиралася. Відкрите взуття на екскурсіях не бажане, а взуття на високих підборах взагалі непридатне.
  14. Ранньою весною, пізно восени і взимку зручними можуть виявитись кирзові чоботи. При ходінні в густій траві по росі, щоб волога не потрапляла в чоботи, на халяву треба випускати холоші.
  15. Щоб шкіряне взуття стало м'яким і не пропускало воду, його протирають лляною олією, а підошви - сумішшю олії з парафіном (1:1). Мокре взуття швидше висохне, якщо напхати в нього сіна, паперу чи покласти всередину тепле каміння.
  16. Не можна дітям пити  воду з відкритих водоймищ, тому кожному з них треба заздалегідь

           взяти з дому питну воду у фляжці або пляшці.

  1. Вирушаючи у туристичний похід з дітьми, керівник повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги.
  2. Розкладати вогнище дозволяється у відведених для цього місцях і тільки керівнику групи. Дітям розпалювати багаття категорично забороняється. Дрова для вогнища не слід рубати, потрібно збирати сухе гілля, уламки стовбурів, хмиз. Не можна рубати сучки, на які спирається повалене дерево, або рубати їх на дереві. У буреломному лісі не при-
    пустимо збирати паливо для вогнища в сутінках. Рубати живі ростучі дерева без спеціального дозволу забороняється. Дрібний хмиз годиться для розтопки, він швидко згоряє. Паливо для вогнища заготовляють з сухостійких дерев (бажано без кори). Найкращі дрова - соснові. Ялина, ялиця «стріляють» іскрами, вони можуть пропалити одяг, особливо синтетичний. Береза горить добре, але часто буває сирою гнилою.
    Осика, тополя, верба, ялиця швидко згоряють і дають мало жару. Рівно
    і майже без диму горять суха береза та вільха. Особливий жар дають бук, граб, дуб. Порівняно з хвойними породами вони повільніше розгоряються, тому їх краще класти у вогнище останніми. Доки вогнище горить, частину дров кладуть біля вогнища, щоб підсихали.
  3. Необхідні в поході речі найкраще скласти в рюкзак. На дно рюкзака кладуть важкі та нерівні речі, до спинки - м'які, зверху - ті, що будуть потрібні в першу чергу. Шлейки рюкзака треба відрегулювати так, щоб нижня частина рюкзака спиралася на крижі, сам він вільно сидів, ремінці не надто тиснули. Коли від рюкзака починають боліти плечі, то під шлейки треба щось підкласти (скажімо, рукавиці). Крім того, рекомендується час від часу відводити рюкзак руками ззаду, знизу, полегшуючи тиснення на спину. Оптимальна маса рюкзака для хлопців - 8-12 кг, для дівчат - 6-8 кг.
  4. На екскурсію (похід) слід брати лише найнеобхідніші речі, бо надмірна маса рюкзака призведе до передчасної втоми, до незадоволення мандрівкою. Залежно від тривалості походу найнеобхіднішими речами можуть бути : мило, одеколон, рушник, посуд для води та приготування їжі, ліхтарик, шнур, голка з ниткою, аптечка. Медикаменти найкраще тримати в поліетиленовому мішечку. Керівник туристичного походу чи екскурсії до лісу, річки озера бере зі собою ніж та сокиру, які повинні зберігатись у чохлах.
  5. Територію заповідника, заповідно-мисливського господарства, заказника, резервату, національного парку відвідують, дотримуючись встановлених правил, тому перед відвідуванням такої території треба повідомити адміністрацію, одержати від неї дозвіл, ознайомитись з правилами.

II. Вимоги безпеки перед початком проведення екскурсії, походу

        1. Перед початком екскурсії керівник групи зобов'язаний провести інструктаж з безпеки життєдіяльності, ознайомити їх з правилами поведінки і техніки безпеки під час походу (екскурсії).

          2. Перед початком  туристичного походу необхідно зробити перекличку учасників  і відмітити присутніх. Для керівництва кожною групою дітей призначається дорослий. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії (походу), третю - перед відправленням у зворотній цілях, четверту – після повернення з екскурсії (походу).

III. Вимоги безпеки під час проведення екскурсії, походу

  1. Керівник групи під час екскурсії повинен забезпечити дисципліну серед дітей та отримання Правил дорожнього руху (під час руху вулицею або під час проїзду в міському транспорті).
  2.  Під час руху  треба стежити, щоб учасники йшли компактною групою, не розтягувалися і не відходили вбік.
  3. Під час руху до об'єкта екскурсії та під час самої екскурсії слід уважно дивитись  під ноги, щоб не впасти, та беззаперечно виконувати всі розпорядження керівника групи.

         4. Організовані групи крокують тільки тротуарами та пішохідними доріжками, а у разі їх відсутності - краєм проїжджої частини дороги назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлу пору доби.

        5. При переході залізничних колій, доріг, необхідно зупинити групу, пересвідчитись у відсутності небезпеки і потім  переходити.

         6. При виявлені  вибухонебезпечних предметів, потрібно повідомити про це керівника, але не підходити і не торкатись до них руками, а також повідомити про знайдені предмети в органи поліції.

        7. Після години ходу потрібен привал на 5-10 хв. На обід робиться великий привал – на годину-півтори. На привалі рюкзак треба зняти. Можна використати його замість подушки - покласти під голову. В теплу погоду варто зняти взуття, полежати, поклавши ноги на підвищення, це покращує кровообіг (під голову слід щось покласти).

        8. Сильний вітер, туман, хуртовину, грозу найкраще перечекати, а після дощу треба йти обережно, користуючись палицею. Завали та буреломи найкраще обминати. Якщо такої можливості немає, то слід рухатись повільно й уважно, остерігатись гострих сучків, закиданих гілками ям. Якщо доводиться перестрибувати через перешкоду, спочатку перекиньте рюкзак. Розгойдувати всохлі, трухляві дерева небезпечно може  відломитись верхівка або гілка і впасти на голову.

        9. На ночівлю в лісі слід розташовуватись далі від сухостою, від підгнилих дерев (не ближче висоти дерева) - вони можуть несподівано, без видимих причин, впасти.

         10. Небажане сусідство з мурашниками -- мурахи одразу почнуть обстежувати пристанище. У кущах більше комарів, кліщів

         11.Найкраще для ночівлі, привалу вибрати сухе та рівне місце, галявину, узлісся, в холодну пору - місце, захищене від вітру, освітлене сонцем, при жарі - у затінку. Звичайно, щоб поблизу була вода.

12. Не можна спати просто на землі навіть літом. На землю найкраще покласти сухі хвойні гілки  - спочатку більші, потім менші, ще менші, а зверху сіно чи солому.    

           13. Небезпечно купатись у незнайомій водоймі, лісовій річці чи озері, водойму спочатку треба добре оглянути і перевірити. Перед купанням слід відпочити, не входити у воду розігрітим. Не треба далеко запливати від берега - можна не розрахувати сил потрапити в біду. Потрапивши в сильну течію, не пливіть проти неї, використайте її, щоб наблизитись до берега. Якщо вас затягло у вир, не лякайтесь, пірніть і, зробивши сильний ривок убік за течією, випливайте на поверхню. У незнайомому місці не стрибайте головою у воду.

14. Пити слід тільки чисту джерельну або криничну воду - без домішок, каламуті, осаду,  піни плівки, незвичного запаху і кольору. Забороняється використовувати воду з водойм.

15. Не рекомендується їсти рибу, яка має присмак нафтопродуктів. У місцях, де буває багато людей, часто залишаються різні уламки, консервні банки, побитий скляний посуд - треба бути обережним, щоб не поранитись об них.

16. Обережність слід проявляти біля крутих берегів, урвищ, уступів, печер - тут можливий обвал. У буреломному лісі довго затримуватись не треба. Зламані дерева часто утримуються тут, спираючись одне на одне, у будь-яку хвилину вони можуть впасти. Не можна розташовуватись біля вивернутих пеньків, дозволяти дітям гратися на таких пеньках і оглядати яму під корінням - пень може раптом повалитися на попереднє місце.

         17.  Якщо ви випадково потрапили в угіддя, де ведуть облавне полювання, вийдіть на видне місце і залишайтеся там до кінця облави.

        18.  Під час екскурсії (походу) не дозволяється рвати квіти, ламати гілки, виловлювати птахів, руйнувати їхні гнізда, нори, лігвища. Під час мандрівки не слід залишати сміття, на пунктах відпочинку для цього є відведені місця.

 

IV. Вимоги безпеки після закінчення екскурсії чи походу

  1. Після закінчення екскурсії (походу) керівник групи повинен привести учасників на те місце,   звідки починалась екскурсія (похід), пересвідчитись у наявності всіх учасників, нагадати правила дорожнього руху, доповісти дирекції училища про закінчення екскурсії  

 (походу).

                                                   V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

  1. У випадку аварійної ситуації здобувачів освіти виводять у безпечне місце, а потерпілим  надають    першу долікарську допомогу.

               2.  .  При  необхідності  викликають  швидку  допомогу за телефоном 103.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень