випадкове фото

перейти до альбому

Соціально-психологічна служба

План заходів щодо профілактики суїцидальної поведінки на 2020-2021 н.р.

Освітня платформа Ed Era (відео)

В ДНЗ «Канівське ВПУ» невід’ємною складовою освітнього процесу є соціально-психологічна служба.

Соціально-психологічна служба – це спільна робота соціального педагога та практичного психолога закладу освіти.

Головною метою діяльності соціально-психологічної служби сприяння розумінню молоддю через просвітницьку роботу переваг здорового способу життя, формування принципів здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, визначення шляхів позитивної соціалізації молоді, здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя та відмова від негативної поведінки, виховання та розвиток творчої особистості, гідного громадянина.

Завдання соціально-психологічної служби ДНЗ «Канівське ВПУ» реалізуються практичним психологом Компанійцем Володимиром Олександровичем та соціальним педагогом Гузь Наталією Володимирівною.

У своїй діяльності соціально-психологічна служба ДНЗ «Канівське ВПУ» керується: Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», Цивільним, Сімейним, Кримінальним кодексом та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Етичним кодексом, Положенням про психологічну службу в системі освіти України та посадовими обов’язками її працівників.

 

 

                                                          Перелік психологічних проблем,

                                                          які учасники освітнього процесу

                                        можуть вирішити разом з практичним психологом:

 

Страхи, фобії, хвилювання:

соціофобії, страх павуків, собак, змій, висоти, темноти, води ,замкнутого чи відкритого простору та інші побоювання.

Схуднення:

надлишкова вага, розлади харчової поведінки, тяга до солодкого, нічне переїдання.

Розвиток особистості:

мотивація, самооцінка, емоційна скованість, управління гнівом, хвилювання на іспитах, покращення спортивних показників, впевненість у собі, страх невдач, покращення у навчанні, робота з лінню (прокрастінація).

Спілкування та відносини:

сімейна терапія, страх публічних виступів, страх відмови, прийняття себе, впевненість на побаченні, покращення відносин.

Нав’язливі та шкідливі звички:

азартні ігри, алкоголізм, інтернет залежність, тютюнопаління, заїкання, гризу нігті, любовна залежність, енурез, марнотратство, клептоманія(крадіжки), неприємні відчуття в тілі.

М’язові зажими:

спазми в тілі, тиск в грудній клітині, в горлі та інші.

Психосоматика:

  • Гіпертонія
  • Виразкова хвороба
  • Бронхіальна астма
  • Нейродерміт
  • Гіпертиреоз
  • Виразковий коліт
  • Ревматоїдний артрит

Пригадати все:

вікова регресія, пошук втрачених предметів.

Психічні розлади:

депресія, порушення сну, мігрень, емоційні розлади, обсесивно-компульсивні дії (нав’язливі думки чи дії), посттравматичні стресові розлади.

Інші проблеми:

алергія, позбавлення болю, сексуальні розлади (неорганічного походження), відновлення після операції.

 

                                                                 Адаптація першокурсників

 

Упродовж усього життя нам доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг нашого навчального закладу ваші діти адаптуватимуться до нових умов соціального життя: до інших учнів, до викладачів, до майстрів виробничого навчання, до уроків та до нового режиму навчання.

Студентське життя починається з першого курсу. І тому успішна, ефективна, оптимальна адаптація першокурсників до життя і навчання у вузі - запорука подальшого розвитку кожного учня як людини, громадянина, майбутнього фахівця.

Більшість учнів, які вступили на перший курс, як правило, мають зіткнутися з цілою низкою проблем, серед яких перше місце посідає проблема психологічної адаптації. Необхідність в психологічній адаптації людини виникає, перш за все, зі зміною діяльності людини і її соціального оточення.

До основного змісту процесу адаптації студентів першого курсу, належать: формування нового ставлення до професії, засвоєння нових навчальних форм, оцінок, способів і прийомів самостійної роботи, пристосування до нового типу навчального колективу, його звичаям і традиціям, пристосування до нових умов побуту, нової студентської «культури», новим формам використання вільного часу тощо.

З першого дня навчання в училищі учень потрапляє до навчальної групи, де зібрані колишні школярі з різними характерами, амбіціями, цілями, самооцінкою тощо. В цих умовах дуже важко адекватно сприймати не тільки навколишню дійсність, а й, навіть, самого себе. Виявлення своєї особистості, займання своєї соціальної «ніши» в колективі, який починає формуватися, адаптація власної поведінки щодо рольових очікувань студентів - одногрупників не у всіх відбувається легко і одразу. Як правило, це важкий і тривалий період у розвитку колективу.

Є дві площини проблеми адаптації: адаптація всіх учнів зі зміною статусу школяра на статус студента і адаптація студентів з інших міст чи сіл, які мешкають у гуртожитку.

Знайомство учнів-першокурсників з органами учнівського самоврядування, його ролі в училищі, напрямах діяльності, запланованих заходах. Учні запрошуються для участі в різноманітних заходах.Доброзичливість, увага до учнів, індивідуальний підхід сприятимуть скороченню строків адаптації.

На  швидкість адаптації учнів також впливають і такі факти:

– переживання, пов’язані з перехідним періодом: від шкільного до дорослого життя;

– невизначеність мотивації вибору професії;

– недостатня психологічна підготовка до самостійного життя, необхідності приймати рішення, брати на себе відповідальність за власні дії і вчинки;

– невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності, що підсилюється відсутністю звичного повсякденного контролю педагогів та батьків;

– нові умови діяльності студента в училищі– це якісно інша система співвідношення відповідальності і залежності, де на перший план виступає необхідність самостійної регуляції своєї поведінки;

– пошук оптимального режиму праці і відпочинку в нових умовах;

– налагодження побуту і самообслуговування, особливо при переході до гуртожитку;

– відсутність навичок самостійної роботи та ін.

Процеси соціально-психологічної адаптації і соціалізації щільно пов’язані. Соціальна адаптація людини передбачає формування активної особистісної позиції, усвідомлення власного соціального статусу. Умовою і результатом адаптації особистості є сформованість соціально- і професійнозначущих засобів спілкування, поведінки та діяльності, які суспільство визнає і підтримує.

Життя людини від самого початку і до кінця є адаптацією до середовища. Соціальна адаптація – це інтеграція людини в суспільство, у процесі якої відбувається формування самосвідомості й рольової поведінки, здатності до самоконтролю й адекватних зв'язків та стосунків. Психологічна адаптація здійснюється шляхом пристосування людини до наявних у суспільстві вимог у процесі узгодження індивідуальних цінностей і переконань та суспільних норм. Соціальна адаптація – активний процес пристосування до соціального середовища, спрямований на збереження й формування оптимального балансу між особою, її внутрішнім станом і навколишнім середовищем тут і тепер та з перспективою майбутнього. Успішність адаптації залежить не стільки від особливостей та об'єктивних властивостей ситуації, скільки від особливостей та наявності індивідуальних ресурсів, адекватності й ефективності стратегій їхнього застосування: здатність до адаптації є водночас інстинктом власне життя та набутими навичками.

 

Рекомендації батькам для покращення проходження процесу адаптації першокурсників у навчальному закладі

  1. Встановіть тісний контакт з класним керівником та майстром групи, вихователем гуртожитку, обміняйтесь номерами телефонів.
  2. Ознайомтеся з умовами навчання та проживання Ваших дітей, розташуванням медичних закладів, можливих місць відпочинку, торгових мереж.
  3. Цікавтеся справами Вашої дитини від самої дитини та від класного керівника.
  4. Телефонуйте Вашій дитині щодня, обговорюйте питання навчання, матеріального становища, нових вподобань. Дайте своїй дитині відчути Вашу підтримку та бажання допомогти у будь-якій ситуації.
  5. Дізнайтеся імена нових друзів Вашої дитини та (про всяк випадок) дізнайтесь номери їхніх телефонів.
  6. Обов’язково відвідуйте батьківські збори, там Ви зможете отримати об’єктивну інформацію про навчально-виховний процес Вашої дитини.
  7. Будьте уважні до емоційного стану та поведінки Вашої дитини. Якщо Вас щось насторожує – обов’язково обговоріть це з дитиною, класним керівником, практичним психологом або соціальним педагогом.
  8. Будьте впевнені в успіхах Вашої дитини. Процес адаптації буде проходити м’якше і швидше, якщо в цей період поруч будуть турботливі батьки!

План заходів по попередженню насильства в сім'ї на 2020-2021 н.р.

 

                                                     

Протидія домашньому насильству над дітьми в умовах дистанційного навчання (рекомендації для учнів)

 

Автор: Адміністратор| Дата: 08:44:03 04.03.2012